-
1 застосування
сapplication; ( використання) use, utilizationшироке застосування — wide (broad, large-scale) application
-
2 методологія науки
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.П. Йолон -
3 вуглець
символ Cru\ \ углеродen\ \ carbonde\ \ Kohlenstofffr\ \ \ carboneелемент №6 (IV група, 2 період) періодичної системи Д.І.Менделєєва, атомна маса 12,01115; існує 8 ізотопів з масовими числами 9—16, типові ступені окислювання -IV, -II, 0, +II, +IV; Tпл 4003 К (графіт); за рішенням Міжнародного з'їзду хіміків (1961 р.) 1/12 маси ізотопу 14C прийнято за одиницю атомної маси; існує у вигляді алотропних модифікацій: графіту і алмазу; хімію сполук вуглецю виділено в окрему галузь — органічну хімію; походження назви — від лат. назви вугілля; відомий із давніх часів; має широке застосування: входить до складу багатьох сплавів (сталь, чавун), застосовують для виготовлення електродів, тиглів, у виробництві чорного пороху, при виплавці металів з руд (кокс), як адсорбент (активоване вугілля), у хімічній промисловості; ізотоп С використовують як радіоактивний індикатор -
4 деонтична логіка
ДЕОНТИЧНА ЛОГІКА - розділ сучасної логіки, де досліджуються міркування з деонтичними висловлюваннями. До цих висловлювань входять слова: "дозволено", "заборонено", "обов'язково". Витоки логічного підходу до аналізу деонтичних модальностей можна знайти ще в працях Ляйбніца, який у 1672 р. написав працю "Елементи природного права", де спробував визначити основні нормативні модальності та виявити логічні відношення між ними. Він вважав, що на такі поняття, як "обов'язково", "дозволено", "байдуже", "заборонено" можна перенести всі основні положення логічного вчення Аристотеля, зокрема, його погляди на відношення між традиційними (алетичними) модальностями. Саме цією працею Ляйбніца було започатковано народження нового напряму логічних досліджень, а саме Д. л. Однак ідеї нім. вченого занадто випереджали свій час, потреби тогочасної науки та можливості розвитку логіки у XVII ст. Сучасники скептично сприйняли його концепцію, не оцінивши її новизни та новаторства, що призвело зрештою до її забуття. Лише у XVIII ст. науковці знову повертаються до аналізу цієї проблематики. Так, англ. філософ Бентам висунув у своїх працях ідею логіки повеління, або логіки волі О. днак, на відміну від Ляйбніца, Бентам вважав, що його вчення повинно стати новим напрямом логічного знання, відмінним від старої аристотелівської логіки. Плани Бентама не були реалізовані, він так і не зміг системно розвинути свої ідеї, сформулювати на їх основі обґрунтовану концепцію нової логіки А. встр. учений Малі у 1926 р. побудував одну з перших логічних теорій нормативних міркувань. Свою логіку він назвав "логікою волі" і запропонував для цього напряму логічного знання назву "деонтика". Назва "Д. л." була запроваджена пізніше, незалежно від Малі, фінськ. філософом і логіком Врігтом у 1951 р В. иділяють два основні етапи становлення Д. л. На першому етапі досліджувалися, по суті, не самі норми, а висловлювання, які їх описують. На другому етапі починають досліджувати вже власне норми, створюються логічні системи, де логіка норм розглядається як розширення темпоральної логіки (т зв. деонтико-темпоральна логіка), логіки дії або взаємодії. У Д. л. розглядаються деонтичні можливі світи, ідея яких була висловлена ще Кантом. Якщо в деонтично можливому світі є певна норма, то в деяких інших деонтичних світах ця норма виконується. Тобто у деякому можливому світі конструюються певні уявлення про належне, які виконуються в іншому можливому світі, між ними встановлюється відношення досягненості. Логічні теорії, в яких досліджуються деонтичні характеристики норм, знайшли широке застосування в різних науках, зокрема в праві. Так, розуміння логічних характеристик норм, знання логічних законів, яким вони підпорядковуються, дозволяє з'ясувати логічну структуру правових норм, більш точно прояснити предмет та методи правознавства. Окрім того, побудова численних логічних теорій норм дозволила певним чином навіть обґрунтувати можливість права як теоретичної дисципліни. -
5 range
1. n1) ряд, низка, ланцюжок (будинків тощо); пасмо2) серія, ряд3) стрій, шере (н)га4) напрям, лінія5) сфера, зона; галузь; коло; поле; арена6) межа7) ек. зміна, коливання, рух8) розмах; амплітуда, межі коливання9) простір, межі10) радіус дії; межа застосування; досяжністьrange of vision — кругозір, поле зору
12) потужність (телескопа тощо)13) дальність; відстань; дистанціяat close range — близько; на невеликій відстані
at long range — далеко, на великій відстані; здалеку
14) рад. дальність передачі15) військ. далекобійність16) військ. приціл17) перехід з місця на місце, блукання18) відкрита місцевість; степ19) мисливське угіддя20) пасовище21) асортимент; номенклатура22) гірський кряж, гірська система23) шкалаaperture range — фот. шкала діафрагм
25) період існування на Землі26) клас, верства (суспільства)28) ступінь29) клас, розряд31) телеб. смуга, спектр32) мор. порти, ряд портівAtlantic R. — порти атлантичного узбережжя США
33) мор. створ34) військ. полігон, стрільбище; тир36) амер. меридіанний ряд населених пунктів37) амер. двосторонній стелаж38) кухонна плита (тж kitchen range)39) тех. агрегат, установка40) решето, сито41) друшлякrange ability — ав. дальність польоту
range angle — військ. кут прицілювання (під час бомбометання)
range dummy — військ. навчальний патрон (набій)
range estimation — військ. визначення відстані на око
range practice — військ. навчальна стрільба на стрільбищі
range setting — військ. установлення прицілу
range work — буд. мурування рядами
2. v1) ставити в ряд; розташовувати (розставляти) у певному порядку2) шикуватися (ставати) в ряди6) бути на одному рівні, стояти урівень; належати до числа (когось, чогось — with, among)he ranges with (among) the great writers — він належить до числа великих письменників
8) залучати, утягувати9) коливатися в межах (чогось — from... to, between)11) охоплювати (про думку тощо)to range into classes — розподіляти по класах, класифікувати
13) прибирати, давати лад15) наводити, націлювати16) військ. пересуватися, переміщатися17) біол. траплятися, водитися (в якійсь місцевості)18) пасти худобу на необгородженому пасовищі21) військ. визначати відстань до цілі22) військ. пристрілюватисяrange ahead — військ. рухатися попереду (в першому ешелоні)
range by — обганяти; проходити мимо
range down — військ. зменшити приціл
range in — військ. пристрілюватися
range out — геод. провішувати лінію
range up — військ. збільшувати приціл
* * *I n1) ряд, лінія ( будинків); ланцюг, низка; серія, ряд; стрій, шеренга (людей, тварин)2) лінія; напрямок3) сфера, зона; область, коло; поле, арена4) межі, границі (особл. коливань, змін); eк. зміна, коливання, рух (курсів, цін); розмах; фiз. розмах коливань5) простір; межі; cпeц. радіус дії; межа застосування; досяжністьrange of vision — кругозір, поле зору; cпeц. діапазон; cпeц. чутливість (дозиметра е т. п.); cпeц. потужність ( телескопа); мaт. область значень функцій
6) дальність; відстань, дистанціяrange mark — орієнтир; paд. дальність передачі; вiйcьк. далекобійність, дальність ( дії)
range capacity, range capability. striking range — досяжність; вiйcьк. приціл
7) перехід з місця на місце; блукання8) відкрита місцевість, степ; мисливське угіддя; c-г. необгороджене пасовище9) асортимент, сортамент; номенклатура10) гeoл. гірський кряж, гірська система11) cпeц. шкалаaperture range — фoтo шкала діафрагм
tonal range — пoлiгp. градаційна шкала
12) бioл. ареал; район проживання ( тварини); область поширення ( рослини); період існування на Землі (рослини, тварини)13) клас, верства ( суспільства)14) фiз. довжина пробігу, пробіг ( частинок)15) cпeц. ступіньreduction range — пoлiгp., фoтo величина зменшення
range of magnification — пoлiгp., фoтo величина збільшення; клас, розряд
16) cпopт. напрямок атаки ( у боксі)17) мop. ряд портів, порти18) мop. стулка19) вiйcьк. полігон, стрільбище ( range area); тир20) вiйcьк. віднесення ( бомби)21) aмep.; гeoд. меридіанний ряд населених пунктів22) aмep. двосторонній стелаж ( у бібліотеці)II v1) вишиковувати в ряд; ставити, розташовувати по порядку; refl вишиковуватися, шикуватися в ряд(и); ставати, розташовуватися по порядку2) ( along) простягатися; тягтися уздовж ( чого-небудь); ( with) іти паралельно ( чому-небудь)3) ( with) стояти на одній лінії ( з чим-небудь); (with, among) бути на одному рівні, стояти нарівні; відноситися до числа (кого-небудь, чого-небудь)4) pass займати певну позицію; refl (with, against) стати на чий-небудь бік; залучати (в групу, на чий-небудь бік)5) (from, between) коливатися в певних межах (нaпp., про ціни)6) пoeт. (over, through) блукати; мандрувати; бродити ( про думки); блукати ( про погляд); охоплювати ( про думку)7) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу, розряду8) прибирати, наводити лад9) наводити, націлювати10) мop., вiйcьк. ( over) пересуватися, переміщатися; вiйcьк. рухатися попереду, у першому ешелоні ( range ahead); мop. проходити, обганяти ( range by)11) проявляти несталість, мінливість ( почуттів)12) бioл. водитися, зустрічатися ( у якому-небудь ареалі або в яку-небудь епоху)13) c-г. випасати худобу на необгородженому пасовищі14) пoлiгp. вирівнювати ( рядок)15) мop. (along, about) іти паралельно ( берегу); проходити повз, уздовж16) мop. відпускати канат якоря17) вiйcьк. визначати відстань до цілі; пристрілювати ціль по дальності; пристрілюватися ( range in)III n1) кухонна плита ( kitchen range)2) тex. агрегат, установка -
6 історизм
ІСТОРИЗМ - принцип, концепція розгляду явищ, згідно з якими останні виникають, змінюються (розвиваються) впродовж їхнього існування та зумовлені всією сукупністю своїх попередніх трансформацій. Антична натурфілософія, навіть діалектика Платона та Геракліта, не пішла далі ідеї циклічності процесів змін. У загальній формі І. вперше знайшов реалізацію в християнській трактовці всесвітньої історії. Філософського осмислення і подальшої розробки принцип І. набув у філософських системах Віко, Вольтера, Руссо, Фіхте, Сен-Сімона. Нім. філософ Гердер сформулював принципи суспільного розвитку і застосував їх до аналізу історії людства (унікальність й індивідуальність розвитку народів, епох, культур, важливість конкретно-історичного контексту при дослідженні історичних епох тощо) В. ажливим етапом розвитку принципу І. є філософія Гегеля, яка надала йому систематичного і універсального характеру. Принципом І. послідовно послуговувалася філософія марксизму, яка вимагала розглядати розвиток природи суспільства і мислення з позицій І., роблячи в той же час виняток для суспільно-економічної формації комунізму та втілення "абсолютної істини" комуністичної ідеології. Виходячи з загального трактування І., історичними можна вважати всі науки, які розглядають свої об'єкти як такі, що змінюються і розвиваються С. початку такий підхід у природознавстві не поширювався за межі наук, які вивчали минуле Землі й живої природи (налр., палеогеологія чи палеоботаніка). Предметне ж поле законів фізики, хімії та ін. приймалось за незмінне в часі. Але з виникненням термодинаміки, квантової теорії, сучасної астрофізики філософія науки впритул підійшла до думки про історичність фундаментальних характеристик систем природи (ідея еволюції Всесвіту). Принцип І. відіграє важливу роль в поясненні суспільно- та культурно-історичного розвитку, процесів пізнання, тлумачення, інтерпретації, пояснення, розуміння тощо. Цю лінію розвитку й застосування принципу І. започатковано в філософсько-історичних концепціях неокантіанства, неогегельянства, Дильтея, Коллінгвуда, Шпенглера, Тойнбі, Гайдеггера, Ясперса. Сучасні історичні школи в політекономії, юриспруденції, мистецтвознавстві широко використовують принцип І. в цьому значенні. Історичний, або точніше суспільно-історичний, підхід дістав широке використання в історіографії й філософії науки, в сучасній герменевтиці, антропології тощо, а також теоретичних розробках численних методологів науки (див. історична школа в філософії науки).Ф. Канак
См. также в других словарях:
гірничорятувальна техніка — горноспасательная техника mine rescue facilities, equipment *Grubenrettungstechnik – прилади, пристосування, установки тощо, які використовують при гірничорятувальних роботах. Більшість аварій на вугільних шахтах супроводжуються утворенням… … Гірничий енциклопедичний словник
вибухові речовини — взрывчатые вещества (ВВ) explosives, blasting agents *Sprengstoffe хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої… … Гірничий енциклопедичний словник
вр — взрывчатые вещества (ВВ) explosives, blasting agents *Sprengstoffe хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої… … Гірничий енциклопедичний словник
автомобілізація — ї, ж. Широке застосування автомобілів … Український тлумачний словник
бертолетовий — •• Бертоле/това сіль застаріла назва хлорату калію – кристалічний білий порошок, що має широке застосування в хімічній промисловості та піротехніці, зокрема у виробництві сірників … Український тлумачний словник
електронний — а, е. 1) фіз. Прикм. до електрон 1). 2) фіз. Пов язаний із застосуванням властивостей електрона (у 1 знач.), заснований на їх використанні. Електронна лампа. •• Електро/нна емі/сія випускання електронів з поверхні твердих або рідких тіл.… … Український тлумачний словник
популярність — ності, ж. 1) Властивість за знач. популярний 1). 2) Загальне визнання, прихильність широких мас; слава, відомість. || Поширеність, широке застосування, вживання тощо … Український тлумачний словник
уживаний — (вжи/ваний), а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до уживати. || Який має широке застосування; розповсюджений. 2) у знач. прикм. Який був у користуванні; приношений, не новий (про одяг, речі) … Український тлумачний словник
бурова проходка — буровая проходка shaft sinking by drilling technique *Bohrabteufen der Schächte будівництво вертикальних шахтних стовбурів із застосуванням бурових установок. Характеризується виконанням всіх технол. процесів без присутності людей у вибої. Б.п.… … Гірничий енциклопедичний словник
висадження в затисненому середовищі (на підпірну стінку) — взрывание в зажатой среде (на подпорную стенку) tight face blasting – висадження масиву г.п. групою зарядів, коли відкрита поверхня уступу прикрита певним об’ємом раніше викиненої породи. Цей метод застосовується для міцних та середньої міцності… … Гірничий енциклопедичний словник
вінцеве кріплення — венцовая крепь curbing support Geviertzimmerung, Geviertausbau рамне кріплення вертикальних та похилих (більше 45о) гірничих виробок, основною конструктивною особливістю якого є наявність вінців опорних та рядових, що розташовані у площині… … Гірничий енциклопедичний словник